Бізнес під час коронавірусу: як вижити в умовах карантину

У зв'язку з епідемією коронавірусу в Україні введені карантинні заходи з 18 березня по 3 квітня. З 17 березня заборонені всі масові заходи, в яких беруть участь понад 10 осіб - культурні, спортивні, соціальні, розважальні, рекламні та інші.

Також на певний час повинні припинити свою роботу:

• заклади громадського харчування (кафе, бари, ресторани);
• кінотеатри, театри та інші заклади культури;
• торгово-розважальні центри та інші розважальні установи;
• фітнес-центри, басейни, спортивні клуби;
• підприємства, які здійснюють пасажирські перевезення (частково).

Дозволяється надавати послуги по адресній доставці продуктів харчування за умови застосування персоналом засобів індивідуального захисту. Дозволена торгівля продуктами харчування, ліками, засобами гігієни, паливом. Дозволена робота банків і страхових компаній. Підприємствам рекомендується забезпечити позмінну роботу співробітників, а при можливості - перевести персонал на віддалений режим роботи.

Що означає для бізнесу введення карантину

За даними Торгово-промислової палати, близько 600 000-700 000 підприємців, малих підприємств сфери послуг, сфери освіти зупинили свою роботу. Однак на час карантину їм необхідно виплачувати заробітні плати своїм співробітникам і платити оренду за офіси. Завдяки тому, що на законодавчому рівні карантин визнаний форс-мажором, в більшості випадків підприємці можуть домовитися з орендодавцями про перегляд умов оренди, але не всі власники приміщень згодні йти на поступки.

За словами президента Торгово-промислової палати України, на даний момент на основі звернень підприємців можна виділити 5 основних проблем, з якими зіткнувся бізнес після введення карантину у зв'язку з COVID-19:

1. Орендна плата за приміщення і обладнання: це питання гостро стосується тих, хто змушений зупинити діяльність на час карантину - кафе, ресторани, готелі, спортивні зали, перукарні та салони краси, торгові точки на ринках, магазини в житлових, офісних будівлях і торгово-розважальні центрах.
2. Зрив термінів поставки готової продукції, сировини, комплектуючих.
3. Взаємовідносини з банками: згідно із законодавством, відсутність грошей у бізнесу не є форс-мажором, і навіть в даній ситуації в країні необхідно віддавати кредит, штрафи на цей період не скасовані.
4. Затримки з експортом. Основні причини - черги на митному контролі в зв'язку з перевіркою стану здоров'я всіх, хто перетинає кордон, а також обмеження на перетин кордонів деяких країн.
5. Невиконання зобов'язань іноземними партнерами: у партнера немає грошей заплатити за поставлену продукцію, або він збанкрутував, або не може вчасно поставити сировину.

Багато бізнесів зараз намагаються вижити в умовах скасування замовлень, порушення виробничих і логістичних ланцюжків; змушені скорочувати персонал, закривати деякі філії/відділення, щоб залишатися на плаву. І для малого, і для великого бізнесу втрати будуть дуже значними після закінчення карантину.

Є велика ймовірність того, що багато підприємств громадського харчування більше не відкриються, коли карантин буде скасований. Зараз вони втрачають фінанси на оренду і виплати зарплат персоналу, після відкриття навряд чи вони зможуть забезпечити собі колишній потік відвідувачів - в умовах економічної кризи багатьом доведеться скоротити або зовсім відмовитися від походів в ресторани і кафе. Разом з підприємствами в сфері громадського харчування несуть втрати і суміжні бізнеси - ті, які забезпечували продуктові поставки в ресторани, надавали клінінгові послуги, поставляли і ремонтували обладнання.

Згідно з опитуванням, проведеним Американською торгово-промисловою палатою та компанією Deloitte "Економічний вплив COVID-19 на Україну" серед 104 компаній з 96 бізнес-організацій України (75% опитаних - CEO своїх компаній):

• 65% опитаних компаній вже зараз розуміють, що не виконають свої річні плани через епідемії коронавірусу;
• 47% респондентів планують зберегти весь свій персонал, 25% - планують скоротити кількість співробітників;
• більше 30% опитаних не можуть перевести більшу частину персоналу на віддалений режим роботи; тільки 18% компаній можуть перевести всіх співробітників працювати віддалено, в більшості цих компаній працює не більше 200 осіб.

Крім того, за порушення карантинних заходів для бізнесу передбачено ряд штрафних санкцій, і деякі підприємці вже зобов'язані виплачувати штраф - наприклад, ті, хто не закрив свої торгові точки і заклади громадського харчування, хто порушив правила пасажирських перевезень після введення карантину. Для роботодавців передбачено штраф до 51 тисяч гривень, позбавлення права займати певні посади, займатися певною діяльністю або виправні роботи на строк до 2 років за незаконне звільнення співробітника в період карантину.
 

Підтримка малого та середнього бі знесу 

 Для  зниженн я податкового навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, які в умовах карантину втрачають дохід або зовсім змушені припинити діяльність (закриті громадські заклади) на цей період, уряд зробив деякі заходи для підтримки платників податків. Законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вводяться деякі податкові та неподаткові пільги:

• за порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня до 30 квітня 2020 року, не застосовуватимуться штрафні санкції;
• не проводитимуться документальні та фактичні перевірки з 18 березня по 18 травня 2020 року;
• термін подання річної декларації про майновий стан і доходи буде продовжений до 1 липня;
• не буде нараховуватися і сплачуватися плата за землю з 1 березня по 30 квітня;
• об'єкти нежитлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних або юридичних осіб, не будуть обкладатися податком на нерухоме майно (не земельна ділянка) з 1 березня по 30 квітня.

Спілка українських підприємців (СУП) закликає уряд також ввести справжні податкові канікули, безпроцентні або пільгові кредити для виплати заробітних плат співробітникам і бюджетні компенсації втрат.

Як вижити під час коронавірусу

Дарвін говорив, що виживають не ті, хто є більш сильними або більш розумними, а ті, хто найбільш пристосовані до змін. Вже зараз ми бачимо, як змінюється бізнес, намагаючись впоратися з чорним лебедем коронавірусу: хтось пропонує доставку своїх товарів, хтось із офлайн торгівлі переходить в онлайн, деякі компанії об'єднують зусилля і ведуть спільні проекти; змінюються підходи до бізнес процесів, впроваджуються нові інструменти управління. Криза - це не тільки труднощі і втрати, це також можливості. Відомі компанії Cisco, Google, PayPal, Airbnb виникли в кризові часи.

Які кроки можна зробити бізнесу, щоб вижити в умовах коронавірусної кризи (за рекомендаціями Кирила Куницького, «Бізнес Конструктор»):

1. Контролюйте грошові потоки, зменшуйте витрати: домовляйтеся з партнерами, орендодавцями про відстрочку платежів. Перегляньте й, можливо, перерозподіліть бюджети на більш пріоритетні завдання.
2. Підвищуйте ефективність внутрішніх процесів. Виділіть центри в структурі компанії, які відповідають за залучення клієнтів.
3. Оптимізуйте витрати і штат. Розділіть всі витрати компанії за категоріями: A - життєво важливі для існування бізнесу, B - другорядного значення, С - допоміжні, що підвищують комфорт роботи. При необхідності починайте скорочення витрат з категорії С. Складіть також план скорочення персоналу, на жаль, в кризовий час цей захід також може стати рішенням частини фінансових проблем.
4. Адаптуйте бізнес модель під мінливі реалії. Оцініть ринкові тенденції, проаналізуйте дії конкурентів, виробіть нову стратегію на період карантину, розширюйте/змінюйте продуктові лінійки.
5. Вдосконаліть систему залучення клієнтів. Зараз деякі з маркетингових інструментів, які ви використовували раніше, можуть не працювати так само ефективно в умовах кризи, що склалася. Для сегмента В2B важлива аналітика і процеси пошуку потенційних клієнтів, для B2C важливий системний інтернет-маркетинг.

Криза - це перевірка бізнесу на ефективність і гнучкість в умовах турбулентності та хороша можливість в умовах вимушеного простою або зниження активності вирішити завдання оптимізації бізнес-процесів та автоматизації підприємства, впровадження нових технологій, щоб вийти з кризи оновленими і з кращою якістю організації та управління.