Хто працює у Вашій компанії
Компанії ретельно відбирають персонал, тестують, проводять співбесіди, працевлаштовують тільки найкращих - самомотивованих професіоналів. І хто ж в кінцевому підсумку, виявляється, працює в цій компанії? У менеджменті виділяють кілька типів офісних співробітників.
«Гранди»
Гранди, або «зірки» іншими словами, очікують від компанії певних прав, які будуть відрізняти їх від інших: більш висока зарплата, більш зручний графік роботи, великий ступінь свободи. До колег вони відносяться «зверху вниз», намагаються дистанціюватися від них, щоб показати, що ці люди не з їхнього кола. «Зірковість» таких співробітників породжується, як правило, якимись колишніми заслугами перед компанією, а не щоденною роботою. «Гранди» можуть легко порушувати корпоративні правила, адже вони вважають, що володіють певними привілеями. Їм важливо, щоб їх винятковість всіляко виділялася, наприклад, за допомогою високої посади або уваги керівництва.
«Імітатори»
Імітація бурхливої діяльності - це якраз про таких співробітників. Результати їх щоденної роботи наближаються до нуля, але вони вміло зображують активність. Особливо такі співробітники «дуже зайняті» роботою в присутності керівника або ближче до дня видачі заробітної плати. Таким співробітникам вдається довго грати свою роль і залишатися в компанії, якщо в останній немає регулярних атестацій персоналу і не вимірюється ефективність роботи кожного працівника.
«Флюгери»
«Флюгери» намагаються зав'язувати дружні стосунки і бути з усіма на короткій нозі. Це співробітники, у яких немає чіткої позиції в компанії. Керівництву вони здаються досить гнучкими, ними легко керувати. Однак найчастіше саме такі, що здаються доброзичливими, люди генерують плітки і повстають проти керівництва; вони невпевнені в собі і приховують злість на керівництво.
«Робочі конячки»
«Робочі конячки» діляться на дві категорії: «конячки-тягачі» і «конячки-віслюки».
«Конячки-тягачі»
Це співробітники, які дисципліновано виконують свої обов'язки, працюють активно і досить продуктивно. Вони - професіонали своєї справи. Їм важлива як матеріальна, так і моральна мотивація і визнання їх заслуг. Однак у них немає яскраво виражених лідерських якостей і, незважаючи на те, що вони старанно «орють», їх рідко цінують, тому, якщо підвернеться більш вигідна пропозиція, «конячки-тягачі» покинуть компанію.
«Конячки-віслюки»
Такі співробітники - альтруїсти, вони старанно працюють на благо компанії і віддають їй весь свій час і зусилля, віддають зазвичай більше, ніж отримують. Часто керівники користуються цими якостями «конячок-віслюків», намагаючись витиснути з них побільше, а заодно і перевірити їх лояльність: як правило, така самовіддача «віслюків» трактується як надмірна амбітність і нещирість, тому на якомусь етапі «віслюкам» повідомляють, що вони розчарували і не виправдали довіру керівника. Такі дії начальства змушують цих співробітників залишати компанію.
«Пояснялки»
Такі співробітники є в будь-якої компанії: вони завжди знаходять пояснення і своїм досягненням, і промахам. Як правило, рівень професіоналізму цих людей невисокий, але вони намагаються це приховувати за допомогою різних абстрактних ідей і роздумів, які, правда, ні до чого не приводять і ніяк не реалізуються. «Пояснялки» часто виявляються прихованими бунтарями, які намагаються саботувати розпорядження начальства. Вони нерідко вважають себе недооціненими керівництвом і відчувають себе скривдженими.
|
Інфографіка: Поганий менеджмент та його наслідки
|
Книг по менеджменту, написаних розумними людьми - спеціалістами с багаторічним досвідом управління організаціями та людьми, величезна кількість, але, на жаль, менеджерів, яких їх підлеглі могли б назвати "хорошими", чомусь одиниці. Звичайно, всім не догодиш, скажете ви і будете праві. Однак якщо керівник навіть не намагається вияснити, які його якості і дії можуть не сподобатися більшості його підлеглих, то, напевно, він не на своєму місці.
«Колобки»
«Колобков» рідко зустрінеш на робочому місці - вони або чай п'ють, або в курилці, або з колегами обговорюють новини. Такі співробітники роблять все можливе, щоб не працювати, у них дуже низька продуктивність праці. Якщо з'являється більш вигідна пропозицію, вони довго не замислюючись переходять в іншу компанію і так само намагаються працювати якомога менше.
«Ображені та скривджені»
Ці співробітники від компанії чекають задоволення своїх основних потреб - гарантії зайнятості і заробітної плати. У всіх їх промахи і невдачах винуватою виявляється компанія, в якій вони працюють. «Скривджені», як правило, песимістично налаштовані щодо своїх кар'єрних перспектив в компанії і майбутнього самої компанії і намагаються передати свої «побоювання» і настрій колегам.
