РРО та ПРРО: особливості використання
РРО - реєстратор розрахункових операцій – термін, що стосується фіскального касового апарату як засобу державного контролю обігу безготівкових та готівкових коштів, обліку товарів, наданих послуг та реєстрації розрахункових операцій. Визначення та використання реєстраторів регулюється Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
ПРРО - програмний реєстратор розрахункових операцій – програмне рішення, яке встановлюється на будь-який пристрій (телефон, ноутбук, комп’ютер чи планшет) для створення електронних фіскальних чеків та передавання зареєстрованих продажів в податкову службу.
Кому потрібно використовувати РРО / ПРРО
РРО/ПРРО не застосовується, якщо ФОП приймає безготівкові оплати. Безготівковими вважаються оплати без використання платіжних карток, коли:
- гроші з рахунку покупця переводяться на поточний рахунок продавця/виконавця.
- покупець вносить оплату через банк, для зарахування на рахунок ФОП.
При готівкових розрахункових операціях, оплатах платіжними картами обов’язкове застосування РРО/ПРРО.
До 1 січня 2022 року застосування РРО є обов’язковим для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють наступні види діяльності:
- реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення, надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізація ювелірних та побутових виробів;
- роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах;
- ресторанний бізнес (зокрема, кафе, ресторани швидкого обслуговування);
- діяльність туристичних агентств та туроператорів;
- готельний бізнес;
- торгівля текстилем (крім торгівлі за готівку на ринках), деталями та приладдям для автотранспорту (за переліками, затвердженими КМУ).
А також ті ФОПи, які мають перевищення річного розміру доходу в 1 млн. грн. (незалежно від обраного виду діяльності).
З 1 січня 2022 року всі ФОПи зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО незалежно від виду діяльності, окрім:
- тих, хто належить до 1 групи;
- тих, хто приймає платежі виключно у безготівковій формі (оплата платіжними картками вважається готівковою операцією і вимагає РРО);
- тих, хто здійснює торгівлю за готівку на ринках;
- тих, хто здійснює на ринках торгівлю продуктами власного господарства.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій
Реєстрація апаратного реєстратора розрахункових операцій (РРО)
Згідно з наказом Міндоходів України затверджено такий порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій:
- спочатку вивчити документацію по застосуванню певних видів реєстраторів, а потім вже їх придбати, вибрати центр сервісного обслуговування і укласти договір;
- подати до податкової за місцем знаходження наступні документи: заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО; копію документа, який підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО; копію документа на право власності або право перебування (оренди) в приміщенні, де буде використовуватися касовий апарат; копію договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування);
- отримати довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;
- протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до центру обслуговування та опломбувати касовий апарат і ввести його в експлуатацію;
- завершити реєстрацію РРО, подавши до податкової копію довідки та акту до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку, й отримати посвідчення.
Реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО)
- завантажити ПРРО з сайту розробника і встановити його на пристрій (комп’ютер/планшет/телефон);
- подати зручним способом (можна через Електронний кабінет) заяву про реєстрацію за формою 1-ПРРО;
- отримати фіскальний номер та фіскальні номери для чеків.
Реєстрація ПРРО, як правило, займає до 1 робочого дня.
Інструкція для реєстрації ПРРО через Електронний кабінет
Що вибрати РРО чи ПРРО: порівняння можливостей
| Критерії оцінки | Апаратний РРО | Програмний РРО |
| Фіскалізація чеку | Фіскалізація відбувається в самому апараті за допомогою вбудованого фіскального модуля | Фіскалізація кожного чеку відбувається на сервері ДПС |
| Друк чеку | Чек видається в паперовому вигляді | Чек можна роздрукувати або відправити його покупцю в електронному вигляді на електронну пошту/месенджер |
| Шифрування чеку | Шифрування чеку відбувається в самому апараті | Для шифрування та захисту чеку потрібен кваліфікований електронний підпис (КЕП) |
| Автономна робота (без інтернету) | може працювати до 72 годин (не більше 7 робочих днів) підряд за відсутності Інтернету без інших обмежень | може працювати не більше 36 годин підряд та не більше 168 годин на місяць загалом за умови, що є зарезервовані фіскальні номери чеків |
| Відсутність інтернет зв'язку з сервером ДПС | Використання резервного РРО або ведення торгівлі із застосуванням розрахункової книжки (не більше 7 робочих днів) | Використання ПРРО дозволено, оскільки він працює, дані зберігаються і при відновленні зв’язку передадуться на сервер податкової |
| Швидкість обслуговування клієнтів | висока | дуже висока |
| Реєстрація РРО | займає до 5 робочих днів | займає до 1 робочого дня |
| Сервісне обслуговування | Обов’язкове укладання договору про обслуговування з центром обслуговування | Висока стабільність роботи програмного забезпечення, обов’язкового договору на обслуговування не вимагається |
| Виявлена несправність РРО | Використання резервного РРО або ведення торгівлі із застосуванням розрахункової книжки (не більше 7 робочих днів) | Проведення розрахункових операцій заборонено. |
Програмні реєстратори розрахункових операцій допомагають швидко почати ведення діяльності, не потребують значних фінансових витрат на придбання та обслуговування, гнучкі до змін у законодавстві.
